Південнокорейський суд виніс довічний вирок експрезиденту Юну Сок Йолю за спробу воєнного стану

Рішення суду в Сеулі щодо Юна Сок Йоля стало безпрецедентним для Південної Кореї: колишнього главу держави засуджено до довічного ув’язнення за дії, які прокуратура назвала загрозою ліберально-демократичному конституційному ладу та спробою підірвати роботу Національної асамблеї і виборчої системи



Політичний землетрус у Сеулі

У Південній Кореї розгорнулася подія, яка вже увійшла в історію країни як одна з найгучніших судових справ проти колишнього глави держави. Суд у Сеулі засудив 65-річного Юна Сок Йоля до довічного ув’язнення за спробу запровадження воєнного стану у 2024 році. Це рішення стало кульмінацією глибокої політичної кризи, що сколихнула південнокорейське суспільство та поставила під сумнів межі президентських повноважень.

За даними агентства Reuters, прокурори вимагали для експрезидента смертної кари, наголошуючи на винятковій тяжкості інкримінованих дій. Вони стверджували, що неконституційне і незаконне введення воєнного стану підірвало функціонування Національної асамблеї та Виборчої комісії. На думку обвинувачення, такі кроки фактично зруйнували ліберально-демократичний конституційний лад, який формувався десятиліттями після авторитарного минулого країни.

Цей вирок став сигналом не лише для політичної еліти, а й для всього суспільства Південної Кореї. Країна, що пережила військові режими у ХХ столітті, особливо чутливо реагує на будь-які спроби обмеження демократичних процедур. Саме тому справа Юна Сок Йоля викликала такий резонанс – вона торкнулася історичної пам’яті та страхів перед поверненням до практик минулого.

У центрі обговорень опинилося питання: чи може президент у кризовий момент розширити свої повноваження, не порушуючи Конституцію? Суд дав однозначну відповідь, визнавши дії експрезидента злочинними. Таким чином Південна Корея продемонструвала, що принцип верховенства права залишається непорушним навіть щодо найвищих посадовців.

Реакція суспільства була неоднозначною. Частина громадян сприйняла довічний вирок як необхідний крок для збереження демократичного ладу. Інші ж вважають рішення надто суворим і політично вмотивованим. Проте беззаперечним є одне: країна переживає переломний момент у своїй сучасній історії.

Аргументи обвинувачення і позиція захисту

Прокурори у своїх виступах наголошували, що спроба запровадження воєнного стану в 2024 році не мала достатніх правових підстав. Вони підкреслювали, що рішення Юна Сок Йоля було неконституційним і суперечило базовим принципам демократичного управління. На їхню думку, це був крок, який створював небезпечний прецедент для всієї політичної системи Південної Кореї.

Особливу увагу обвинувачення приділило впливу цих дій на роботу Національної асамблеї та Виборчої комісії. Прокурори заявили, що функціонування ключових державних інституцій було поставлене під загрозу, що могло призвести до дестабілізації країни. У січні вони публічно наголосили: запровадження воєнного стану фактично руйнувало ліберально-демократичний конституційний лад.

Водночас Юн Сок Йоль категорично заперечує звинувачення. Він наполягає, що як президент мав законні повноваження оголосити воєнний стан. За його словами, дії були спрямовані на те, щоб привернути увагу до перешкоджання опозиційними партіями роботі уряду. Він стверджує, що діяв в інтересах стабільності держави.

Захист також акцентував на політичному контексті подій. Адвокати наголошували, що країна перебувала у стані глибокого протистояння між владою та опозицією. На їхню думку, рішення президента було спробою подолати параліч управління, а не атакою на демократію.

Проте суд, розглянувши всі аргументи, став на бік обвинувачення. Вирок у вигляді довічного ув’язнення свідчить про те, що судова система Південної Кореї розцінила дії експрезидента як надзвичайно серйозний злочин проти конституційного порядку.

Передісторія справи та ширший контекст

Це не перший вирок у справах, пов’язаних із Юном Сок Йолем. 16 січня суд у Сеулі вже виніс йому перший вирок за звинуваченнями у перешкоджанні спробам його арешту після невдалої спроби запровадити воєнний стан. Тоді експрезидент отримав 5 років позбавлення волі. Той процес став прологом до нинішнього рішення.

Окремо резонанс викликала справа колишньої першої леді Кім Кьон Хі. 28 січня суд Сеула засудив її до одного року і восьми місяців тюремного ув’язнення за отримання розкішних подарунків від Церкви об’єднання в обмін на очікувані ділові послуги. Ця справа додала скандалу політичного забарвлення та підірвала довіру до оточення експрезидента.

Варто зазначити, що в історії Південної Кореї вже були випадки засудження колишніх лідерів. Проте вимога смертної кари у справі Юна Сок Йоля стала винятковою. Востаннє смертний вирок у країні виносили у 2016 році, але з 1997 року жодного засудженого не було страчено. Це підкреслює складність і символічність нинішнього процесу.

Судове рішення демонструє глибину інституційних змін, яких зазнала Південна Корея за останні десятиліття. Країна, що пройшла шлях від авторитаризму до демократії, сьогодні показує готовність притягувати до відповідальності навіть тих, хто обіймав найвищу посаду в державі.

Цей процес став своєрідним тестом на міцність демократичних інститутів. Він засвідчив, що верховенство права у Південній Кореї має реальний зміст, а не є лише декларацією. Незалежно від політичних симпатій, справа Юна Сок Йоля вже змінила політичний ландшафт країни і залишиться в її історії як попередження про межі влади та відповідальність перед законом.


Ця новина була опублікована у розділі: Світові новини, Тихоокеанський регіон, із заголовком: "Південнокорейський суд виніс довічний вирок експрезиденту Юну Сок Йолю за спробу воєнного стану".

Матеріал підготував(-ла): Максим Третяк

Новину опубліковано: 21 лютого 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Хто відповідатиме за аварії та чи розпізнає автопілот українські дороги: реальність автономних авто в Україні

Сучасні автомобілі з автопілотом уже здатні частково замінювати водія, але їхні можливості в Україні обмежені як технічно, так і юридично. Від відповідальності за ДТП до стану доріг і відсутності інфраструктури — розбираємось, чи готова країна до автономного транспорту і що насправді вміють

Боєць, якого вже поховали: історія Назара Далецького і збій системи

Повернення військового з російського полону до власної могили стало не лише людською драмою, а й жорстким діагнозом для української системи обліку втрат, ДНК-ідентифікації та роботи зі зниклими безвісти.

Тіньовий ринок війни: як викрадена з фронту зброя опинилася у продажу через пошту

Правоохоронці викрили масштабну схему незаконного продажу зброї, яку вивозили із зони бойових дій та переправляли в тил. П’ятеро військових організували цілу мережу збуту, використовуючи поштові відправлення та службовий транспорт, що призвело до мільйонних оборудок і серйозних загроз для безпеки

Трагедія в Ірпені: чоловік застрелив 11-річну доньку та покінчив із життям — поліція розслідує обставини родинної драми

У Київській області правоохоронці з’ясовують обставини страшної трагедії, що сталася в одному з будинків Ірпеня. За попередніми даними, 52-річний чоловік смертельно поранив власну 11-річну доньку, яка хворіла, після чого вчинив самогубство. Слідство триває.

Зміна підходів до мобілізації: Мадяр різко висловився про ухилення від служби та застосування сили під час призову

Командувач Сил безпілотних систем Роберт «Мадяр» Бровді заявив, що ухилення від мобілізації та незаконні силові дії під час призову однаково руйнують державу. Він закликав до зміни підходів до мобілізації та запропонував військовозобов’язаним добровільно вступати до підрозділів безпілотних систем.

Хто має право на постійний сторонній догляд в Україні та як його оформити: покроковий алгоритм і важливі деталі

Українці, які втратили здатність самостійно забезпечувати свої базові потреби через стан здоров’я, можуть отримати постійний сторонній догляд. У Міністерстві охорони здоров’я пояснили, хто має право на таку підтримку, як проходить оцінювання та які кроки потрібно зробити для оформлення допомоги.

Європейські новини:

Орбан тисне на ЄС і Україну через «Дружбу»: енергетика стає інструментом політичного шантажу

Позиція Угорщини щодо відновлення транзиту нафти через трубопровід «Дружба» загострює відносини з Україною та ЄС, перетворюючи енергетичне питання на важіль політичного впливу, що впливає на санкції, фінансову допомогу та внутрішню стабільність у регіоні

Заява ЄС щодо «Дружби» без ключового пункту: що означає зникнення згадки про кредит у 90 млрд євро та санкції

Після редагування заяви ЄС про нафтопровід «Дружба» з тексту несподівано зникла згадка про зв’язок між відновленням його роботи, фінансовою допомогою Україні та новим пакетом санкцій. Ця зміна викликала запитання щодо реальних пріоритетів Європейського Союзу, політичних компромісів і подальшої

Данія готувалася підірвати злітні смуги в Гренландії через погрози Трампа

Плани Копенгагена щодо Нуука і Кангерлуссуака показують, наскільки серйозно в Європі сприйняли січневу кризу довкола Гренландії — і як далеко зайшла недовіра всередині НАТО.