Штучний інтелект проти реальності: як дата-центри позбавляють громади світла і води

Штучний інтелект проти реальності: як дата-центри позбавляють громади світла і води

Від Мексики до Ірландії зростає невдоволення технологічним бумом: розширення інфраструктури для AI виснажує ресурси, поглиблює нерівність і ставить під сумнів «зелені» обіцянки корпорацій.


Коли Microsoft відкрила дата-центр у центральній Мексиці, мешканці прилеглих селищ помітили, що світло зникає частіше, а перебої з водою стали тривалішими. У Лас-Сенісас матері годують дітей привізною водою, лікарі шиють рани під світлом ліхтарів, а громади втомилися від безсилля перед гігантами цифрової епохи.

Ця історія повторюється в десятках країн. Бум штучного інтелекту створив безпрецедентний попит на обчислювальні потужності, і техногіганти будують дата-центри всюди — від Ірландії до Чилі. Але ці споруди, які споживають гігантські обсяги енергії та води, виснажують ресурси громад, де їх розташовують.

За даними Synergy Research Group, майже 60% найбільших дата-центрів світу вже розташовані за межами США. Їхня кількість швидко зростає: будується понад 575 нових об’єктів. Компанії OpenAI, Google, Amazon, Microsoft, Meta й Alibaba змагаються у створенні «суперінтелекту» — але рахунок за це сплачують місцеві мешканці.

В Ірландії дата-центри споживають понад 20% усієї електроенергії. У Чилі — висушують підземні води. У Південній Африці, Бразилії та Малайзії — ще більше навантажують старі електромережі. У Європі енергетичні кризи та локальні відключення дедалі частіше пов’язують із розміщенням AI-інфраструктури.

Компанії обіцяють «зелені рішення»: власну генерацію, повторне використання води, ефективне охолодження. Але їхні звіти непрозорі — більшість проєктів будують через дочірні структури, приховуючи реальних операторів і масштаби споживання ресурсів.

Держави охоче закривають очі. Для урядів Мексики, Малайзії чи Ірландії це шанс залучити мільярди інвестицій і «стати частиною майбутнього». Земля надається за безцінь, податки — мінімальні, контроль — символічний.

Вид з висоти пташиного польоту на центр обробки даних Google у туманний день у Сантьяго, Чилі. Центрам обробки даних потрібне живлення для обчислень та вода для охолодження комп'ютерів — Маркос Зегерс

Microsoft стверджує, що її мексиканський комплекс не вплинув на енергопостачання, споживає лише до 12,6 мегавата — еквівалент потреб 50 тисяч домогосподарств. Та для місцевих селищ це означає хронічні відключення, нестачу води, епідемії та втрату бізнесу.

«У них — вся електрика, у нас — нічого», каже мешканка Лас-Сенісас Дульсе Марія Ніколас, якій доводиться викидати зіпсовану їжу після чергового блекауту. Її діти часто хворіють через неможливість підтримувати гігієну.

Подібна картина в Ірландії, де «зелений рай» для корпорацій перетворився на арену протестів. За десять років споживання електроенергії дата-центрами зросло з 5% до понад 30%, і тепер країна обмежує нові дозволи. У графстві Клер мешканці заблокували проєкт Amazon вартістю 4 млрд євро — символ зсуву суспільних настроїв.

«Це не розвиток, а колонізація інфраструктури», каже активістка Сінеад Шихан із Galway. «Ми віддаємо енергію, воду і землю — заради обчислень, які не мають стосунку до наших потреб».

Міжнародний енергетичний агент прогнозує, що до 2035 року дата-центри споживатимуть стільки ж електроенергії, скільки сьогодні вся Індія. Один великий об’єкт використовує понад півмільйона галонів води на добу — обсяг, еквівалентний олімпійському басейну.

У відповідь формується глобальний екологічний рух. У Чилі активісти змусили Google відмовитися від будівництва через ризик виснаження аквіферів. У Нідерландах і Франції — зупинено кілька проєктів Meta та Microsoft. У Мексиці протестувальники створюють коаліції з європейськими однодумцями.

«Тепер немає місця без дата-центру», каже іспанська екоактивістка Аурора Гомес Дельгадо, яка координує десятки рухів від Іспанії до Франції. «Ми об’єдналися, бо зрозуміли: це глобальна битва за воду і повітря».

Триває будівництво центру обробки даних у Ель-Маркесі, штат Керетаро — Сезар Родрігес

Та корпорації не відступають. За оцінкою UBS, у 2025 році витрати на будівництво дата-центрів сягнуть $375 млрд, а вже у 2026-му — $500 млрд. Нові майданчики відкриваються навіть у посушливих районах, де нестача води є хронічною.

У мексиканському Керетаро чиновники називають перебої з енергією «щасливою проблемою» розвитку. Вони підписують угоди з корпораціями під NDA, не розкриваючи навіть національній енергокомпанії деталей проектів.

Наслідки для людей — катастрофічні. У селі Ла-Есперанса через дефіцит води спалахнула епідемія гепатиту, а лікарі без світла не могли забезпечити подачу кисню хворим. Місцеві платять по $60 за доставку води й витрачають останні кошти на генератори.

Інфраструктура майбутнього стає пасткою сьогодення: громади платять за «штучний інтелект» реальними втратами. У цій гонитві за обчислювальною потужністю людські потреби опинилися на другому плані.

Якщо уряди не встановлять чітких екологічних стандартів і не змусять корпорації ділитися вигодами з громадами, світ ризикує отримати нову форму цифрової нерівності — між тими, хто володіє даними, і тими, хто платить за них водою та світлом.


Ця новина була опублікована у розділі: Світові новини, Технології, Екологія, Економіка, Бізнес, Штучний інтелект, із заголовком: "Штучний інтелект проти реальності: як дата-центри позбавляють громади світла і води".

Матеріал підготував (-ла): Стасова Вікторія

Новину опубліковано: 21 жовтня 2025 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Хто відповідатиме за аварії та чи розпізнає автопілот українські дороги: реальність автономних авто в Україні

Сучасні автомобілі з автопілотом уже здатні частково замінювати водія, але їхні можливості в Україні обмежені як технічно, так і юридично. Від відповідальності за ДТП до стану доріг і відсутності інфраструктури — розбираємось, чи готова країна до автономного транспорту і що насправді вміють

Боєць, якого вже поховали: історія Назара Далецького і збій системи

Повернення військового з російського полону до власної могили стало не лише людською драмою, а й жорстким діагнозом для української системи обліку втрат, ДНК-ідентифікації та роботи зі зниклими безвісти.

Тіньовий ринок війни: як викрадена з фронту зброя опинилася у продажу через пошту

Правоохоронці викрили масштабну схему незаконного продажу зброї, яку вивозили із зони бойових дій та переправляли в тил. П’ятеро військових організували цілу мережу збуту, використовуючи поштові відправлення та службовий транспорт, що призвело до мільйонних оборудок і серйозних загроз для безпеки

Трагедія в Ірпені: чоловік застрелив 11-річну доньку та покінчив із життям — поліція розслідує обставини родинної драми

У Київській області правоохоронці з’ясовують обставини страшної трагедії, що сталася в одному з будинків Ірпеня. За попередніми даними, 52-річний чоловік смертельно поранив власну 11-річну доньку, яка хворіла, після чого вчинив самогубство. Слідство триває.

Зміна підходів до мобілізації: Мадяр різко висловився про ухилення від служби та застосування сили під час призову

Командувач Сил безпілотних систем Роберт «Мадяр» Бровді заявив, що ухилення від мобілізації та незаконні силові дії під час призову однаково руйнують державу. Він закликав до зміни підходів до мобілізації та запропонував військовозобов’язаним добровільно вступати до підрозділів безпілотних систем.

Хто має право на постійний сторонній догляд в Україні та як його оформити: покроковий алгоритм і важливі деталі

Українці, які втратили здатність самостійно забезпечувати свої базові потреби через стан здоров’я, можуть отримати постійний сторонній догляд. У Міністерстві охорони здоров’я пояснили, хто має право на таку підтримку, як проходить оцінювання та які кроки потрібно зробити для оформлення допомоги.

Європейські новини:

Орбан тисне на ЄС і Україну через «Дружбу»: енергетика стає інструментом політичного шантажу

Позиція Угорщини щодо відновлення транзиту нафти через трубопровід «Дружба» загострює відносини з Україною та ЄС, перетворюючи енергетичне питання на важіль політичного впливу, що впливає на санкції, фінансову допомогу та внутрішню стабільність у регіоні

Заява ЄС щодо «Дружби» без ключового пункту: що означає зникнення згадки про кредит у 90 млрд євро та санкції

Після редагування заяви ЄС про нафтопровід «Дружба» з тексту несподівано зникла згадка про зв’язок між відновленням його роботи, фінансовою допомогою Україні та новим пакетом санкцій. Ця зміна викликала запитання щодо реальних пріоритетів Європейського Союзу, політичних компромісів і подальшої

Данія готувалася підірвати злітні смуги в Гренландії через погрози Трампа

Плани Копенгагена щодо Нуука і Кангерлуссуака показують, наскільки серйозно в Європі сприйняли січневу кризу довкола Гренландії — і як далеко зайшла недовіра всередині НАТО.